Храм св. Миколая

Мурована церква Св. Миколая датується 1894 роком. На відміну від самовідновленої ікони Розп’яття Ісуса Христа, походження і автор якої невідомі, внутрішні розписи церкви Св. Миколая мають і точну дату створення – 1932-1934 роки, і конкретного автора – відомого художника Северина Борачека. Його манера іконопису вирізнялася оригінальністю – поєднував класику з модерном, біблійні сюжети для оформлення церкви вибирав не усталені, орнаментуючи їх квітами і подаючи нестандартне забарвлення. А от фарби готував на природній основі, використовуючи яйця і молоко. Це темперне малярство митця залишається єдиним цілісним тільки у Глинянах. В інших місцях збереглися лише фрагменти його розпису.

1962 року, коли Глиняни були районним центром, храм закрили. Поруч був райком партії, тож тодішнім керівникам дуже заважало, коли тут правили Служби Божі. Залишився храм Святої Анни, розміщений неподалік. Люди згадують, що в закритій церкві вирізали всі ікони. Потім тут розводили нутрій. Хотіли зробити у приміщенні спортзал і кінозал, але громада не підтримала цієї ідеї. Тоді храм перетворили на склад.

30 січня 1989 року в храмі Св. Миколая знову розпочались богослужіння. Святу Літургію очолив о. Василь Костів. Але перш ніж тут змогло відбутись богослужіння парохіяни змушені були винести купи сміття та болота зсередини церкви, а навіть повикорчовувати порослі кущі. Потребувало рук і вкрай запущене церковне подвір’я.