Свідчення

В ХХІ столітті, коли людина рухається у шаленому життєвому темпі, медицина досягла доволі високого рівня розвитку, до Бога як до найкращого лікаря звертаються тисячі людей. Багатьом Господь дає зцілення через посередництво Чудотворної ікони Розп’яття у Глинянах.

Мирослава Григорівна Насипана, 1966 р.н., жителька м. Тернопіль, розповідає: “Перед новим роком подразнила папілому на шиї, вона мене боліла. Лікарі радили випалити. Після молитви до чудотворної ікони я тричі помастила уражене місце свяченою водою. Наступного дня попілома засохла, ще через день відпала. Дякую Господу за своє оздоровлення”.

Намісниченко Ірина Михайлівна, жителька с. Рожнів Калуського району Івано-Франківської обл. у червні 2008 року завдяки щирій молитві перед Розп’яттям дістала можливість пересуватися без палиці.

Боринець Романія Юріївна, жителька м. Бурштин, що на Івано-Франківщині, дістала ласку зцілення “зобу” – захворювання щитоидної залози.

У 2006 році Бойчук Антоніна Іванівна, жителька м. Івано-Франківська, залишила такі свідчення: “15 березня 2006 року з обласної клінічної лікарні м. Івано-Франківськ виписували додому мою свекруху Бойчук Варвару Михайлівну, 1928 р.н., яка проживає у с. Підпечари Тисменицького району Івано-Франківської області”. Їй оперували ногу. Забирати матір з лікарні пішов чоловік зі своєю сестрою, бо я мала працю в церкві. Чомусь мені спало на думку, що слід взяти свячену воду з Глинян і піти до лікарні. Хоч по часу було вже пізно, та наче якась сила спонукала мене йти. Коли зайшла в палату, рідні були ще всі там і чоловік сумно повідомив мені: “Мама вмирає. Високий тиск, серцевий напад, готують крапельницю. Зараз прийде кардіолог”. Я дала мамі напитися свяченої води, почала молитися вервицю за її здоров’я. Коли прийшла лікар-кардіолог, тиск вже був у нормі. Рецепт все-таки нам виписали, але справжнім ліком свекруха вважає свячену воду і молитву. Подяка і слава Богові, нашому Спасителю”.

Цього ж року Кочкодан Текля-Тетяна, 1948 р.н., з м. Стрий Львівської області описала свою історію: “Діагноз лікарів – приречена каліка. Побічний коксоартроз кісток, остеохондроз, подагра, захворювання кісток, виразка шлунка. Здавалося, що такого “букету” позбутися неможливо, та в душі залишалася надія на Бога. Вирішила помолитися перед чудотворним образом Розп’яття. Почула сильну горяч із ніг до голови в той час, коли приймала Св. Причастя в храмі Успіння Пресвятої Богородиці у Глинянах. Все тіло на якийсь час охопив жар, несподівано мої хвороби зникли. Безнадійно хвора одужала завдяки Божій допомозі”.

Флюнт Галина Омелянівна, 1967 р.н., жителька смт. Східниця, що на Львівщині, була шокована діагнозом лікаря – розрив (апоплексія) правого яєчника. За традиційне лікування не бралася, поїхала з надією й вірою до Глинян. Після щирої молитви, змащування хворого місця свяченою водою, дев’ятниці до св. Філомени, жінка зробила повторний огляд у діагноста. Лікар не могла повірити побаченому, сказала, що таке зцілення неможливе у такий короткий період часу. Повторний знімок УЗД є документальним свідченням Божої любові до нас, Галина щиро вдячна Богові за таку ласку.

Дерев’янко Лілія, 1968 р.н., жителька селища Солотвин Богородчанського району Івано-Франківщини, була у Глинянах у серпні 2006 року. У неї були проблеми з хребтом. Між 3 і 4 хребцями – защемлення нерва з одночасним зміщенням, також – защемлення суглобного нерва – сильний біль у правій нозі. Після молитви відчула слабкість, наче тіло не її, весь наступний день з високою температурою пролежала в ліжку. Лілію постійно кидало в жар і були сильні болі в районі тазу, жодні ліки не діяли. А вже наступного дня жінка встала з ліжка, наче нічого не було – нога не болить. Висловлює щиру подяку Богові за зцілення.

Великим горем є важка недуга рідних, тим паче, якщо хворі діти. Жителька с. Добрівляни, що у Жидачівському районі Львівщини, Пастух Ольга, їхала до образу Розп’яття з останньою надією. Її синочкові Петрику лікарі винесли страшний вирок – лейкемія, високий ступінь захворювання. Через два тижні після материної молитви в храмі хлопчикові зробили повторні аналізи, і сталося чудо – кров дитини очистилася. Якщо при першому обстеженні кількість ракових клітин у крові становила 95%, то за два тижні лише 42%, а вже через місяць від захворювання не залишилося й сліду. Велику подяку Богові складає вся родина жінки.

У жительки м. Львів, Возняк Анни, у 2007 році на правій нозі відкрилася трофічна виразка. Впродовж 1,5 місяця п. Анна пролежала вдома, врешті лікар скерував її на операцію. Хвора приїхала просити допомоги Божої у Глиняни. Ввечері з рани виступила кров, а вже наступного ранку рана загоїлася.

Цукрового діабету позбулися посередництвом віри і молитви Хомич Оксана Михайлівна, 1954 р.н., жителька м. Калуш Івано-Франківської області, а також Кіцелюк Анна Петрівна, жителька с. Середній Березів Косівського району Івано-Франківської області, у п. Анни також зникла проблема високого артеріального тиску.

У с. Церківка Долинського району Івано-Франківщини живе дівчинка Марта, яка народилася з вадою кишківника (доліхосигма кишківника). У 5-річному віці дитину чекала складна операція. Після приїзду до Глинян, споживання свяченої води, дівчинка стала здоровою.

Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, хронічна ниркова недостатність ІІ ст., дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст з частими діенцефальними кризами. Такий перелік недуг у Яськів Ольги Володимирівни, 1966 р.н., жительки м. Радехів Львівської області. Лікувалася в лікарнях Радехова, Львова. Після приїзду до храму Успіння в Глинянах відчула значне полегшення.

У 2006 році отримала від Бога ласку зцілення Дубцова Оксана, жителька смт. Східниця Львівської обл. Такі серйозні проблеми, як пухлина в голові, гіпертонічний криз, параліч, защемлення нерва покинули п. Оксану після щирої молитви до розп’ятого Спасителя.

У листопаді того ж року Тимків Анна Михайлівна, 1935 р.н., жителька м. Бурштин Івано-Франківської області після молитви перед образом Розп’яття у Глинянах позбулася такої неприємної недуги, як геморой. З цією ж проблемою, але у дуже важкій формі, розпрощався і Чикаловський В.М., житель с. Міжріччя Болехівського району Івано-Франківської області.

Бакота Параскевія Василівна, 1953 р.н., з с. Фитьків Надвірнянського району Івано-Франківщини після операції на хребтовій грижі не могла вільно рухатися, стояти навколішки. Після молитви у Глинянах позбулася головного і спинного болю. Подяку за одужання склала у вересні 2007 року.

Про лікування свого чоловіка Перегінця Михайла Івановича посередництвом молитви і свяченої води залишила розповідь його дружина, жителька м. Бурштин Івано-Франківської області. Впродовж кількох тижнів чоловік позбувся проблеми гіпертонії.

Іванейко Тетяна, 47-річна жителька м. Львів за допомогою чудотворного образа забула про болі у спині, які докучали жінці впродовж 15 років.

Після чотириразових відвідин храму жителька с. Старе Село Пустомитівського району Львівської області Лис Галина позбулася такої старшної недуги, як рак молочної залози.

Діагноз Анни Дрозд, 1996 р.н., з м. Борислав, що у Львівській області, був, наче вирок. У дівчини – фіброма правої променевої кисті. Все йшло до серйозного оперативного втручання. Анну мав оперувати швейцарський професор медицини. Та Господь вилікував хвору швидше, потреба в операції зникла.

Подяку Богові за відновлення зору і загального стану здоров’я у поважному віці висловила і п. Калина з м. Косів Івано-Франківської області.

Тричі відвідавши такі молитовні місця, як храм Успіння Пресвятої Богородиці у м. Глиняни і храм у Страдчі, Стечишин Михайлина Іванівна з с. Долина Теребовлянського району Тернопільської області у 2008 році дістала зцілення трофічних виразок на ногах.

Про дар материнства щиро молилася перед образом Розп’яття Барщик Галина Романівна, 1980 р.н., з м. Судова Вишня Мостиського району Львівщини. Бог вислухав молитву Галини, і через 10 років після вироку лікарів ощасливив жінку великим даром материнства.

Велика бородавка на мізинці Черній Оксани Русланівни, 1987 р.н. (с. Оболоня Долинського р-ну Івано-Франківської обл), докучала п. Оксані. Ця проблема потребувала вирішення, бо ускладнювала виконання будь-якої роботи. Звичайно, що до радикальних методів вдаватися ніяк не хотілося. Оксана здалася на Божу волю і вирішила попросити зцілення перед чудотворною іконою у Глинянах. Після відвідин храму впродовж кількох днів бородавка зменшувалася і до тижня зникла взагалі.

Теленко Марія Ярославівна, 36 років, м. Львів. Після проведення процедур з додаванням свяченої води з Глинян одужала від кісти і вродженого полікістозу яйників.

Неврит слухового нерва правого вуха полишив Завішу Галину Іванівну, 1973 р.н., з Тернополя після молитви перед чудотворною іконою.

Від защемлення у спині вилікувалася посередництвом молитви Скречко Дарія Іванівна з м. Львів.

Пробиту ржавим цвяхом ногу, яка напухла і боліла, Надіївський Василь Ігорович, 1990 р.н., з с. Княжолука Долинського району Івано-Франківської області, вилікував свяченою водою з Глинян за лічені години. Того ж дня, коли скропив рану водою, відчув значне полегшення, припухлість зникла, і молодий чоловік зміг вільно ходити.

Бакота Параскевія з с. Федьків Надвірнянського району Івано-Франківської області одужала від фіброма, міоми ІІ ст., дисплазії шийки матки. Всі ці недуги покинули жінку після щирої молитви перед іконою Розп’яття. Для людина, яка не стикалася з цими недугами, їх перелік звучить якось дуже по-буденному. Ті ж, кому ставили бодай раз в житті подібні діагнози, розуміють, що це неймовірна Божа ласка зцілити людину від таких захворювань.

Оксану Лапій, 1960 р.н., жительку с. Вигода Долинського району Івано-Франківської області, впродовж трьох місяців не покидала кровотеча. Після відвідин храму Успіння у Глинянах недуга відступила. Ми маємо євангельський приклад жінки, яка зцілилась від подібної недуги, доторкнувшись до краю одежі Ісуса Христа. Та ця щаслива жінка могла це зробити, бо жила у ті ж роки, що й Син Божий. Та й через тисячоліття після свого земного життя Ісус зцілює тих, хто прагне “доторкнутися його одежі”.

З далекого Донецька з надією на одужання приїхала в Глиняни Кобрин Наталя, 1970 р.н. Посередництвом молитви вилікувалася від односантиметрової хребтової грижі в поперековому відділі хребта. Сталося це у червні 2011 р. Б.

Саміла Іванна Степанівна з с. Ясниська Яворівського району Львівської області розповідає: “У жовтні 2012 року я була на вечірні у храмі Божого Провидіння у Львові. До храму привезли копію чудотворного образу Розп’яття з Глинян. Я помолилася перед образом, придбала собі книжечку, образок і олійку. Того ж місяця у храм св. Георгія, що по вул. Короленка у Львові, привезли зі святої землі образ Плащаниці Успіння Пресвятої Богородиці. Коли була в церкві, раптово відчула тупий біль внизу живота, який не проходив впродовж кількох годин. Та згодом біль вщух завдяки образкам Розп’яття і Плащаниці, а також олійці з Глинян. За цей життєвий момент безмежно вдячна Богові”.

Гостра мієломобластна лейкемія вразила Бандуру Ганну Олексіївну з с. Курів Галицького району Івано-Франківської області. Жінка боролася з недугою більше двох років. Хіміотерапія зруйнувала лише 30% хвороботворних клітин, а молитва у храмі Успіння в Глинянах сприяла повному одужанню жінки. Сталося це ще у 2009 році. Свідчення про зцілення п. Ганна записала у 2012 році.

Григорчук Галина Михайлівна, 1959 р.н., що приїхала просити в Бога одужання з м. Київ, позбулася проблеми поліпа завдяки молитві у Глинянах. Згодом жінка надіслала листа, в якому була вкладена ксерокопія витягу з її медичної картки, в якій вказано що виявлений у 2008 році поліп самостійно епітелізвався, тобто зник. Пані Галина переконана, що це сталося після відвідин храму Успіння Пресвятої Богородиці у Глинянах у червні 2009 року.

Свого листа жінка надіслала у 2012 році.

Олійник Галина Вікторівна, жителька с. Татарів Яремчанського району Івано-Франківської області з надією вилікувати четверту стадію раку носоглотки проходила курс лікування аж у Московському онкодиспансері. А одужала з Божою допомогою після відвідин храму Успіння в Глинянах 2012 р. Б.

Мороз Уляна з м. Львів отримала Божу ласку у храмі Успіння Пресвятої Богородиці у Глинянах, завагітніла.

Медведський Олег Олександрович, житель с. Ново-Василівка, що на Житомирщині, почув від лікарів діагноз: ангіо-саркома.

В результаті сильного удару стався перелом ноги у бедрі. Поки лежав на витяжці, лікарі зробили знімок ноги і побачили, що кістка повністю атрофована. Ногу потрібно було ампутувати. Ампутацію провели в Києві, в інституті раку ім. Щупика. Ще впродовж двох місяців – лікування в тому ж закладі. Після виписки разом з рідними почав їздити до чудотворних ікон. Про Глиняни довідалися з телепередачі. Приїхали помолитися. До лікарів більше не зверталися, бо такий діагноз лікуванню не підлягає. Людина просто чекає смерті, знайомі п. Олега з подібним захворюванням згасали один за одним. Богу дякувати, хвороба зникла. Зараз п. Олег в усьому допомагає рідним і на здоров’я не жаліється, а вдячний Богові за подаровані роки життя.

А ось дослівно подаємо листа від Дорош Єлизавети Мар’янівни з м. Івано-Франківська.

“Слава Ісусу Христу!

Всечесний отче настоятелю, висловлюю щиру подяку Господу нашому Ісусу Христу за вислухані мої прохання та постійну опіку.

В січні цього року я потрапила до лікарні. Лікарі виявили серцеву та ниркову недостатність, і прогнози їх були вельми невтішні. Ніхто не брався мене лікувати, виписали додому. Я повсякчас молилася Господу Богу і Пресвятій Богородиці з надією на одужання.

Коли до нашої церкви Матері божої Неустанної Помочі отців редемптористів (вул. Івасюка, 48) привезли копію чудотворного образу Розп’яття з Глинян, я старалася (хоча було неймовірно важко) майже щодня приходити на Святу Літургію, приймати Святе Причастя і просити у розп’ятого Христа спасіння душі моєї, прощення гріхів і здоров’я. Всемилостивий Господь почув мої молитви: помаленьку моє здоров’я скріпилося, я краще почуваюся, можу щодня легко відвідувати Богослужіння, виконувати всі домашні справи. Та й клінічні аналізи майже в нормі. Лікарі задоволені моїм станом, але я знаю, що допоміг мені найкращий лікар і цілитель – Ісус Христос. І хоч я не одужала повністю, та маю надію, що Бог мене не покине. З повагою Дорош Єлизавета. 4 листопада 2012 р.Б.”

ДЦП – у цій простій абревіатурі сховано безліч людських страждань. І вони добре знайомі Оксані з с. Малі Підліски. Вже 18 років дівчина бореться з недугою. Лікування в лікарнях не давало полегшення, а навпаки, ставало ще гірше. Оксана вже не могла сама їсти, кожен крок коштував чимало зусиль, кожен рух завдавав болю.

З 2012 року рідні дівчини вирішили лікувати хвору прощами – молитвами у святих місцях. Було дещо краще. Якось в Оксаниних руках опинився образок Розп’яття Ісуса Христа, вона відчула тепло, що йшло від образка. Вирішили поїхати в Глиняни. Вже після третього разу Оксана відчула, що її рухи стали вільнішими, краще слухаються пальці. Рідні не втрачають надії на Божу опіку й допомогу.

Галина Йосифівна Мартинишин, 1958 р.н., з м. Золочів у газеті “Моя сповідь” знайшла образочок Розп’яття. Жінці впродовж року допікали болі у спині. Притуливши образок до голови, щиро прохала: “Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй, помилуй мене!” Непомітно заснула. Вже наступного ранку зрозуміла, що спина більше не болить, вона може вільно ходити, сидіти, щось переносити у руках. За це сердечно дякує Богові.

Проблем зі спинною грижею позбулася Марунька Валентина, 1965 р.н., жителька м. Івано-Франківськ. Страждала від захворювання більше 10 років. Коли приїхала до Глинян і попросила біля чудотворного образа собі здоров’я, то отримала цю ласку від Бога.

Одинадцятирічний Олег Магоцький зі Львова мало не щоденно жалівся на головні болі. Почувався дуже погано. Матері хлопчика порадили поїхати до чудотворного образа Розп’яття у Глиняни. Так і зробили. Пані Олеся разом з Олегом посповідалися, прийняли Святе Причастя, а коли підходили помолитися до ікони, мама просила сина, щоб вірив, що Бог йому допоможе. Після молитви дитині стало краще, болі вщухли.

Згодом п. Олеся приїжджала з двома дітьми. У них був діагноз “глибокий сон” (діти вночі не прокидалися при біологічній потребі). Лікарі після обстеження наполягали на довготривалому стаціонарному лікуванні. Але Небесний Лікар вилікував дітей набагато швидше, прийнявши їх щиру молитву.

У с. Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області проживає Семак Стефанія Андріївна, 1957 р.н. в неї були сильні болі у правому плечі (запалення м’язів). Навіть вночі біль сильно докучав. Та коли цілу Святу Літургію жінка простояла перед копією чудовтворного образа у львівському храмі Воскресіння Христового, дивлячись на зображення Ісуса Христа і просячи для себе допомоги, то дуже швидко відчула полегшення.

Батьки 13-літнього Філя Михайла з селища Гримайлів Гусятинського району Тернопільської області про те, як хворіють діти, знають не з чуток. Їх син опинився в лікарні з діагнозом: енцефаліт (запалення головного мозку). З такою недугою боротися дуже важко і вкрай рідко людині вдається вилікуватися остаточно. Часто це – пожиттєва інвалідність. Хтось не може ходити, в когось проблеми з мовою, в інших – з пам’яттю. Михайло 10 днів був у комі, в реанімації. Потім ще тиждень після виходу з коми не виявляв жодних реакцій на навколишній світ. 26 листопада 2011 року батько і мати хлопця приїхали до Глинян. Сповідалися, щиро просили в Бога ласки для свого сина. Коли ж наступного дня прийшли до лікаря, то почули радісну звістку. Михайло почав реагувати на людей, впізнавати рідних. Хлопець одужав повністю, без будь-яких побічних виявів хвороби.

У Дюг Галини Миколаївни, 1962 р.н., жительки с. Голинь Калуського району Івано-Франківської області лікарі діагностували аденоїдну вегетацію ІІ стадії. Впродовж 20 років аденоїди в носоглотці жінки заважали їй вільно дихати. Без оперативного втручання не можна було обійтися. Захворювання набувало щораз загрозливішого характеру. Це вже, по суті, був передраковий стан. В Глинянах жінка вперше побувала у 2006 році. Також їздила з щирою молитвою до інших чудотворних ікон. У 2012 році обстеження дали набагато кращий результат. Молитва жінки і Божа допомога зробили своє – здоров’я повернулося.

Пані Стефанія, 1972 р.н., з Перемишлянського району складає Богові подяку за зцілення її дочки. В неї були на руках численні бородавки. Різноманітні методи лікування не давали жодних результатів. Коли дізналися про чудотворний образ Розп’яття Ісуса Христа, приїхали помолитися. Донька приклала руки до ікони і просила для себе зцілення. Потім ще впродовж місяця щоденно читала  молитву  з образка Розп’яття. Бородавки зникли. Цей факт було засвідчено у червні 2013 року.

Мабуть, цей перелік міг би бути у кілька разів більшим. Адже ми знаємо біблійну притчу про десятьох прокажених, які дістали зцілення від неймовірно важкої недуги. Приречені на смерть повернулися до життя. Здавалося б, їх вдячночті не мало бути меж. Та з десяти зцілених лише один повернувся подякувати. На жаль, ми часто схожі на цих прокажених у своїх вчинках. Так, можливо, і не одна людина, що дістала зцілення у храмі Успіння Пресвятої Богородиці, забула подякувати, або ж не хотіла комусь про це розповідати, або просто більше не мала нагоди прийти, щоби поділитися своєю радістю. Та Бог всіх нас любить, незважаючи на наші великі слабкості і недоліки.