Ось і настала довгожданна субота. Біля воріт старенької церкви зібралося багато дітей і батьків. Сьогодні ми вирушаємо у цікаву поїздку по святих місцях. По дорозі до м. Борислава ми заїжджаємо у зоопарк «Лімпопо». Про звіринець у Меденичах я чула багато позитивних відгуків. Діти хочуть подивитись на звірят. Їдемо. Зоопарк “Лімпопо” знаходиться в 60 км від Львова. Територія невелика, а звірів тут досить багато. Тварини доглянуті, ситі. Поряд із звичайними тваринами діти мали можливість побачити представників фауни з різний частин світу.
Коло страусів трохи внапряг ходити – вони шиї довгі мають, а загородка – звичайні горизонтальні колоди в метр одна від одної , як захоче – може клюнути. На території є дитячий майданчик, місця, де можна присісти і відпочити. Гарно облаштовані клумби. Загалом враження непогані, наскільки вони можуть бути від зоопарку.
Якщо ви ще не були у Меденичах – дуже раджу побувати.
А дальше – дорога у м. Борислав. В автобусі немає часу сумувати. Молитва на вервечці, наспівування духовних пісень – і дорога здається близькою. Не кожна людина у своєму житті може здійснити паломництво до гробу святого, чиє ім’я ми носимо. Проте кожен із нас, переступивши поріг унікального храму в м. Бориславі, мав нагоду поклонитися мощам свого небесного покровителя. Духовна аура мощей понад 500 святих є поштовхом до навернення та дороговказом до святості.
Отож, церква св. Анни в Бориславі – справжня скарбниця Господніх благодатей, які сходять на кожного, хто з вірою і молитвою просить Небо про заступництво святих.
Дальше ми їдемо до святого джерела у с. Раківець. Саме ним і медом славиться село. Щодня сюди приїжджають десятки, сотні людей. Хто автівками, хто маршрутками. Тут завжди людно.
Історія говорить, що колись, ще за австрійських часів, на цьому місці було звичайне поле, яке обробляв простий чоловік. Одного разу він побачив, що з-під землі б’є джерело. Тоді чолов’яга ще не знав, що це таке. Він просто замурував той прохід, звідки билося джерело.
І що ви думаєте з ним сталося? Через деякий час він осліп. Ніхто не міг зрозуміти чому, аж допоки йому не приснився сон, де голос йому сказав розмурувати джерело і тричі помитися тією водою. Якщо він це зробить, то прозріє. Так і воно і сталося. В знак подяки він згодом на цьому місці звів капличку. На час війни її розібрали, але після відновлення незалежності нашої країни знову відновили. Кажуть, у цих місцях свого часу навіть об’явилася Діва Марія. Від цього часу Служби Божі почали проводитися не тільки в церкві Маковеїв, що знаходить поруч, а і тут.
Вода із джерела у селі Раковець вилікувала не одну людину від різних хвороб. Але, в чому все-таки сила? Сюди навіть приїжджали різі науковці досліджувати воду, але нічого окрім срібла у ній не знайшли. Люди кажуть, що сила у молитві, вірі, Божій благодаті.
Діти і батьки щиро вдячні о. Миколі Добруцькому та о. Андрію Лукачику за цікаву і змістовну поїздку, бажають їм Божої ласки, наснаги до праці та міцного здоров’я.
підготувала Наталія Вовк
